Ivan Shishmanov (Іван Димитров Шишманов, July 4 1862, Svishtov, Bulgaria — June 22 1928, Oslo, Norway) — Bulgarian writer, ethnographer, politician and diplomat. Ambassador of Bulgaria to the Ukrainian State and the Ukrainian People's Republic.
Biography
Він народився 22 червня 1862 року у Свіштові в сім'ї просвітників Шишманові [Шишманових; Шишманови] (Шишманових
). Навчався в Педагогічній школі у Відні (1876—1882). Далі вивчав філософію та літературу в Єні (1884) та Женеві (1885-86). У 1888 закінчив докторат філософських наук у Лейпцигу під керівництвом професора Вільгельма Вундта.
28 грудня 1888 року одружився із Лідією, донькою Михайла Драгоманова. 1889 року у них народився син Дмитро, в майбутньому літературознавець та драматург.
У 1888 році Шишманов був одним із засновників Вищої школи Софії. З 1894 року — професор загальної літературної та культурологічної історії, а також порівняльної літературної історія. Він також був засновником і редактором Сборник за народни умотворения, наука и книжнина [«Збірник народних пісень, науки й літератури»; Сборник за народни умотворения, наука и книжнина] («Збірник народних пісень, науки й літератури»
; Сборник за народни умотворения, наука и книжнина
) (СбНУНК, 1889—1902), редактор журналу Български преглед [«Болгарський оглядач»; Български преглед] («Болгарський оглядач»
) (1893—1900). Член Болгарської академії наук.
Також був одним із засновників Державної рисувальної школи, що згодом стала Національною художнью академією (1896).
Був членом Народно-ліберальної партії і з 1903 року — Міністерство освіти і науки Болгарії [міністром народної просвіти; Министерство на образованието и науката на България] (міністром народної просвіти
; Министерство на образованието и науката на България
), але на початку 1907 року залишав свій пост через незгоду з діями уряду під час Університетська криза [Університетської кризи; Университетска криза (1907)] (Університетської кризи
). Як міністр освіти він відкрив школу для сліпих у 1906 році.
Іван Шишманов був повноважним представником Болгарії в Українській Народній Республіці під час правління Павла Скоропадського у 1918—1919 роках. Цар Фердинанд I відправив його до Києва через те, що Шишманов був одружений з українкою, дочкою Драгоманова.
Іван Шишманов — засновник і перший президентом Болгарського відділу Пан'європейського союзу. Пожертвував частину власної бібліотеки Македонське студентське товариство «Вардар» [Македонському студентському товариству «Вардар»] (Македонському студентському товариству «Вардар»
). Член Македонський науковий інститут [Македонського наукового інституту; Macedonian Scientific Institute] (Македонського наукового інституту
; Macedonian Scientific Institute
).
Помер в Осло 23 червня 1928 р. у віці 65 років.
Син Івана Шишманова, Димитр Шишманов, письменник і політик, страчений народним судом через за свою роботу генерального секретаря Міністерства закордонних справ, а потім міністра закордонних справ.
Творча спадщина
У своїх дослідженнях він використовував позитивістську методологію. Він написав роботи у галузі фольклору та літератури національного відродження, а також порівняльні праці про європейську літературу XVIII століття та публіцистичні статті.
Писав праці з етнографії та літературознавства. Знавець української літератури, зокрема творчості Тараса Шевченка. Досліджував вплив Шевченкової поезії на болгарське відродження.
Розвідка «Роль України в болгарському відродженні. Вплив Шевченка на болгарських поетів передвизвольної доби» (1916).
Ініціатор і засновник Болгарсько-українського товариства (1920). Дійсний член НТШ.
Бібліографія
- Славянски селища в Крит и на другите гръцки острови. — Български преглед, 1897, кн. 3.
- Наченки на руското влияние в българската книжнина. С., 1899.
- Критичен преглед на въпроса за произхода на прабългарите от езиково гледище и етимологиите на името «българин». — СбНУНК, XVI—XVII, 1900.
- Тарас Шевченко — неговото творчество и неговото влияние върху българските писатели преди Освобождението. С., 1914.
- Избрани съчинения в три тома. С., 1965—1971
- Дневник 1879—1927 г. С., 2003.
Примітки
- Петров, Калин. "Иван Шишманов". www.bg-istoria.com (in Bulgarian). Retrieved 2018-11-10.
- "Лидия Шишманова – спътница и интелектуалка със собствен блясък" (PDF). Retrieved 6 лютого 2016.
{{cite web}}: Check date values in:|access-date=(help) - Марков, Георги (2003). Покушения, насилие и политика в България 1878 – 1947. София: Военно издателство. p. 106. ISBN 954-509-239-4.
{{cite book}}: no-break space character in|title=at position 46 (help) - Schischmanoff, Lydia (1896), Légendes religieuses bulgares (1 ed.), Paris: Ernest Leroux, retrieved 2012-12-21
- Гребенаров, Александър. Легални и тайни организации на македонските бежанци в България (1918 – 1947), МНИ, София, 2006, стр.74.
- Куманов, Милен. «Македония. Кратък исторически справочник», София, 1993, стр. 276.
Література
- Головченко В. І. Шишманов Іван Димитров // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / Л. В. Губерський (голова). — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003. Словникова частина. — Т. 10.
- Матяш І. Роль дипломатичних установ у започаткуванні українсько-болгарських міждержавних відносин (1918—1921 рр.) // Український історичний журнал. — 2018. — № 2 (539) (березень—квітень). — С. 53—73.
- Павленко В. Іван Шишманов — повноважний посол Болгарії в Україні // Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і знахідки. — К., 2010. — Т. 19. — С. 59—70.
- Шевченківський словник Шевченківський словник. Том 2 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1977. — С. 389.
- Гечева Кр. Иван Д. Шишманов. Биобиблиография. — С., 2003.
- Иван Д. Шишманов — ученият и гражданинът. Шишманови четения. Кн. 2. С., 2007.
- Иван Д. Шишманов — наука и политика. Шишманови четения. Кн. 3. С., 2008.
- Стойчева, Т. Филологът в помощ на министъра: програма на Иван Шишманов за българската култура. — В: Езици и култури в диалог: Традиции, приемственост, новаторство. Конференция, посветена на 120-годишната история на преподаването на класически и нови филологии в Софийския университет «Св. Климент Охридски». С., УИ, 2010,
- Конева, Р. Европейският и паневропейският културен оптимизъм на Иван Шишманов.- Балканистичен форум, кн./1-2-3, 2009, 288—307,
- Конева, Р. Иван Шишманов и Обединена Европа. С., 2011, ИК Гутенберг, 236 с
] ] ] ] ] ]